Ельдар Рязанов

Один із найгеніальніших режисерів радянського кіно. Немає сенсу говорити про його внесок у кіномистецтво, досить тільки перелічити його роботи.

1) 1955 — Весенние голоса

2) 1956 — Карнавальная ночь

3) 1957 — Девушка без адреса

4) 1961 — Как создавался Робинзон

5) 1961 — Человек ниоткуда

6) 1962 — Гусарская баллада

7) 1964 — Дайте жалобную книгу

1966 — Берегись автомобиля

9) 1968 — Зигзаг удачи

10) 1971 — Старики-разбойники

11) 1973 — Невероятные приключения итальянцев в России

12) 1975 — Ирония судьбы, или С лёгким паром!

13) 1977 — Служебный роман

14) 1979 — Гараж

15) 1980 — О бедном гусаре замолвите слово

16) 1982 — Вокзал для двоих

17) 1984 — Жестокий романс

18) 1987 — Забытая мелодия для флейты

19) 1988 — Дорогая Елена Сергеевна

20) 1991 — Небеса обетованные

21) 1993 — Предсказание

22) 1996 — Привет, дуралеи!

23) 2000 — Старые клячи

24) 2000 — Тихие омуты

25) 2003 — Ключ от спальни

26) 2006 — Андерсен. Жизнь без любви

27) 2007 — Карнавальная ночь-2, или Пятьдесят лет спустя

Нажаль, об’єм мого ессе не вмістить рецензії на усі фільми. Тож я виберу ті, які,особисто на мене, справили найбільше враження.

Розпочну з "Іроніі долі…", і не тому, що це — мій улюблений фільм. Просто з нього легко починати, бо його бачили всі, хто під Новий рік вмикає телевізор, починаючи з 1975 року. І, навіть, якщо цей фільм вам вже остогид, якщо ви вже з початку грудня посміюєтеся над його скорою появою, все ж таки ви мусите визнати, що це традиція…. Така ж як шампанське, олів’є, та мандарини.  А стати новорічною традицією — це неабияке досягнення.

Далі звісно ж "Службовий роман" — фільм знятий Е.Рязановим, по мотивам п'єси Е.Брагінського і Е. Рязанова «Сослуживці», яка написана за місяць. З такої нашвидкоруч зробленої п’єси — вийшов такий довгограючий шедевр. Нещодавно, я була у гостях і спостерігала за реакцією незнайомих людей на цей фільм (реакцію знайомих я вже давно знаю))) . Так от, незважаючи, на вік та стать ,кожен захоплено спостерігав за екраном, повтроював репліки і, вже вкотре, сміявся  над поведінкою та діалогами персонажів. Найкращі ліки від стресу -це «Службовий роман».

"Жорстокий романс" — геніально екранізована класика. Вражаюча точність образів.   Коротке та болісне кохання . Романси з цього фільму — мої улюблені. Вони чітко і ясно передають характери та сюжет фільму.

Паратов — фатальний чоловік.

" И вдвоем по тропе — навстречу судьбе,

Не гадая, в ад или в рай.

Так и надо идти, не страшась пути,

Хоть на край земли, хоть за край"

Лариса — жінка прагнуча кохання, і зламана ним.

"Как ты любил?

Ты пригубил погибели.

Не в этом дело.

Как ты любил?

Ты погубил.

Но погубил так неумело."

"Забута мелодія для флейти". Службовий роман між високопоставленим радянським чиновником та медсестрою. Він одружений, і не має права розвестися, займаючи такий пост. Вона кохає його і хоче простого жіночого щастя. Ця історія розвертається на фоні останніх років радянської влади. Фільм не такий відомий, як попередні, але, все ж таки, вартий вашої уваги.

"Бережись автомобіля". Чорно-біле золото, яке принесло славу Іннокентію Смоктуновському. Робін Гуд свого часу, який бореться з хабарниками оригінальним методом. Два головних героя викрадач та міліціонер — друзі, напарники на театральній сцені. Їх відносини на протязі всього фільму змушують глядачів посміхатися. Дуже легка, тепла, душевна історія. Така, як її головний герой.

"Гараж". Цю картину можна сміливо назвати спектаклем, за участю майже всіх найталановитіших акторів того часу. Комедія, яка насміхається над стандартною для 70−80 років ситуацією, коли кооператив вирішує справи «по справедливості». За одну ніч таких суперечок, люди показують своє істинне я, стають схожими на звіринець, доводять один одного до психологічних зривів. Але насамперед, не забуваємо, що це комедія.

Також хотілося б порекомендувати такі наївні радянські фільми, як «Карнавальна ніч» та «Дівчина без адреси». Фільм про кохання з Гурченко та Басілашвілі -"Вокзал для двоїх"  та багато інших.

Дякую Ельдару Олександровичу за багато годин насолоди.