О блоге

Ось нарешті я наважилася зробити те, що вже давно запланувала.

Ласкаво прошу у мій маленький світ! Можливо це і егоїстично робити блог тільки про те, що подобається мені, але усі ми в якійсь мірі єгоїсти. Тут питання у тому, що хтось наважується, а хтось — ні. Я зважилася.

І ось ви тут. У моїй маленькій кімнатці... теплій та затишній, де світло лише від старовинного бра — приглушене та жовто-домашнє, де стоїть старенька, ще бабусина скрипляча канапа, а на ній ковдра, яка ховає від усіх негод... та розкрита книга... Взагалі, в кімнаті багато книг і всі вони як друзі, як рідні люди, як невід'ємна частина. А за вікном темно та моторошно... і обов'язково співає свою дивну пісню вітер... А ти під чарівною ковдрою. Тобі водночас і моторошно і спокійно... Роздивися мою кімнату краще. Тут багато цікавих речей — зі своєю історією, яку знають тільки вони, але якщо пофантазувати... ти їх почуєш... і зрозумієш. У них є душа, а значить вони заслуговують на твою увагу.

Все що знаходиться тут — це те, що наповнює моє життя змістом, що надає мені натхнення, що змушує моє сердце приємно стискатися, а нутрощі гудіти від задоволення , що дарує мені радість, те чим я хочу ділитися з вами. Почувайте себе як вдома))) Влаштовуйтеся зручніше і давайте поговоримо. Про мистецтво, яке поглинає з головою... і вчить дихати під водою... театр. Про те як серед купи кіношного сміття... знайти те що дійсно варте нашої уваги. Про те як за допомогою декількох слів, можливо описати цілий вир почуттів, або і усе життя. Про те скільки всього непізнаного, недооціненого, непоміченого знаходиться поруч з нами... у нашому місті. Та про багато іншого повсякденного, примітивного... яке в оболонці слів набуває важливості, сенсу та стає нашим життям... тож... поговоримо...

Popularity: 3%